Спочатку було Слово…

Крізь  темряву й хаос

Воно, як вічне диво,

Над світом піднялось.

І стало Слово світлом

Посеред ночі й тьми.

У слові все розквітло,

Із Слова вийшли – ми.

9 листопада, коли православна церква вшановує пам'ять преподобного Нестора Літописця, автора відомого літопису «Повість врем’яних літ», ми святкуємо День української писемності і мови. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Тернистим був її шлях до загального визнання. Чимало знущань нелюдських, поневолень, ганьби винесла вона на тому шляху. Але все змогла стерпіти і вистояти. І сьогодні ми чуємо красиву, милозвучну українську мову – мову нашої незалежної держави.

Не залишилось осторонь це свято у Заставнівській гімназії. Учні школи прослухали тематичну лінійку, присвячену такій визначній даті. Ведучі Фальоса Х. та Марко Б.(ІІ-В) розповіли про історію виникнення української мови, учні 7-А, 7-Б та ІІ-В класів розповідали вірші про красу нашої мови, а Сливко Анна (7-Б), Дарвай Софія(2-А) та Дарвай Надія(3-А) виконанням музичних композицій  довели твердження, що пісця – це  душа народу.

Також бібліотекарем Бойчук М.М. була оформлена книжкова виставка «Моя багата українська мова».

Друзі! Простуймо світом гордо й незалежно, знаймо, що ми діти вільної України, багатостраждальної, але роботящої і доброї, щирої нашої Батьківщини. Вона одна у нас, як мати. І від нас усіх залежить, якою вона буде, наша мила Вітчизна. Любімо свою мову, свій милий край, свою Україну.

Замисліться. Ніхто не прийде наводити нам лад у нашій хаті. Ми мусимо це зробити самі, власними зусиллями. Пам’ятайте. Мовні обов’язки написані для нас, українців. Поки буде жити українська мова, буде існувати українська нація, бо мова – дух народу.