Юрій ГАЛЯРА,

Заставнівська гімназія,

                                               вчитель біології

ПЕДАГОГІЧНЕ КРЕДО

      «Не в кількості знань суть освіти,а в повному розумінні та застосуванні всього того, що знаєш»

(Адольф Дистерверг, німецький педагог)

В умовах демократизації і гуманізації освіти потрібна ефективна методика навчання: замість інформативного повинен домінувати пошуковий метод; не стільки заучування знань, скільки засвоєння методів наукового пізнання.

Однією з таких форм роботи є проектна діяльність спрямована на індивідуально-орієнтовану систему навчання. Адже цей вид діяльності передбачає розвиток самостійного мислення, прогнозування, прийняття нестандартних рішень. Таким чином, кожен учень зможе інтегрувати знання з різних дисциплін і застосовувати їх на практиці, при цьому генеруючи нові ідеї. Саме такі завдання повинен ставити перед собою педагогічний колектив, якщо хоче досягнути професійно-спрямованого навчання.

Власне досліджуючи проблеми пізнавального інтересу, дійшов висновку що значна роль відводиться формам і методам викладання матеріалу.

Використання різних форм проведення занять не тільки урізноманітнює навчання, але й викликає в учнів задоволення від самостійної діяльності, надає можливість самостійно донести ряд цікавих інформацій до своїх колег, що і робить урок ефективним.

Кожен вчитель знає, що матеріал, який подається в підручнику часто-густо має не просто описовий характер пізнання, але й ускладнений термінологічним змістом так, що не розкриває суті питання. Звідси і труднощі у подальшому засвоєнню предмета, розумова робота над яким полягає у механічному запам'ятовуванні учнем класифікацій, явищ і подій, словесних характеристик. Усе це гальмує розвиток мислення, і може призвести до втрати інтелектуального інтересу.

Саме тому, своїм пріоритетним завданням вважаю створення цікавого і доступного навчального матеріалу, який би викликав в учня зацікавленість.

Шляхи розв’язання проблеми бачу у використанні інноваційних технологій навчання, які забезпечують творчий розвиток учнів.

Китайський філософ Конфуцій 2400 років тому сказав: «Те, що я чую, я забуваю. Те, що я бачу, я пам’ятаю. Те, що я роблю, я розумію».

У 1975 р. німецький дослідник Ганс Фріц ввів термін «інтерактивна педагогіка». Інтерактивність у навчанні можна пояснити, як активну взаємодію (співнавчання, взаємонавчання), коли вчитель та учень є рівноправними, рівнозначними суб’єктами навчального процесу.

Методи інтерактивного навчання на мою думку є найбільш оптимальною технологією навчального процесу в індивідуально-орієнтованій системі. Ставлячи перед собою цю проблему я спроектував шляхи її розв’язання через позиції умов та вимог (мал. 1-2).

Я ніколи не забуваю: для того, щоб виявити і розвинути здібності учнів, я, вчитель, маю починати з себе: оволодівати новими педагогічними технологіями, прогресивним педагогічним досвідом, оптимально поєднувати інноваційні та традиційні форми і методи навчання за умови досконалого володіння змістом предмета, дотримуюсь зворотного зв’язку учень-учитель.

Вважаю, що учень зацікавлено, із задоволенням працює тільки тоді, коли бачить позитивні результати своєї праці, тому завжди заохочую дітей, що також сприяє успішності навчального процесу.

Роль вчителя, його авторитет залежать від психологічної комунікативності, нестандартного мислення, взаєморозуміння та поваги до особистості учня, чуйність та доброта.

Успішність будь-якої методики залежить від того як ясно і чітко в ній визначена технологія організації у ланцюгу учитель-учень; учень-учитель.

У нашій гімназії створене різноспрямоване освітнє середовище, де для кожної дитини, щоб розкрити її індивідуальність, створюється педагогічна ситуація розвитку, яка спрямована на кожного учня зокрема.

Саме такі стандарти пізнання ми, вчителі, намагаємось впроваджувати у шкільний курс вивчення природничо-математичних дисциплін, як наук багатогранних, інтегрованих, викликати творче продуктивне мислення учня.

Сьогодні в практику роботи вчителів біології широко вводяться методи активного навчання: інтерактивні, рольові, ділові, організаційно-навчальні ігри, метод опорних конспектів, технологія модульного навчання. Із впровадженням у школі комп’ютерних технологій для педагогів відкрилися нові можливості, що дозволяють створити умови для пізнавального інтересу школярів. Одним із прикладів педагогічних технологій, що мають базовий творчий потенціал, є незаслужено забутий метод проектів.

Реалізація цього виду діяльності розвиває пізнавальні навички, уміння самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, співпрацювати в групі, виконуючи різні соціальні ролі (лідера, виконавця).

Сьогодні наші учні готують проекти з використанням мультимедійних технологій. Презентуючи їх, школярі використовують можливості програми PowerPoint — графіку, анімацію, зміну слайдів, ефекти, кольорову гаму.

Навчальне проектування орієнтоване насамперед на самостійну діяльність учнів: індивідуальну, парну або групову, яку вони виконують протягом певного часу. Керівна роль педагога полягає у тому, щоб організувати й спрямувати цю роботу. Для цього мною розроблений алгоритм роботи над проектом, який дозволяє школярам самостійно здійснювати науково-пошукову діяльність у будь-якій сфері досліджень.

АЛГОРИТМ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ

Та все ж, нерозв'язаних проблем ще достатньо і над ними треба працювати, бо справжній результат освіти — це розвиток творчості дитини, тобто здатності до самонавчання та самовиховання, вміння самостійно розв’язувати складніші завдання, ніж попередні, розвиток ініціативи, заповзятливості, почуття власної гідності та відповідальності. Вихованню цих якостей в учнів і має сприяти вчитель.

ЛІТЕРАТУРА

1.    Волкова Н.П. Педагогіка: Посібник. — К.; Вид. центр «Академія», 2008.

2.    Бех І. Принципи інноваційної освіти //Освіта і управління, 2009. — Т. 8.

3.    Кремень В. Професійне ставлення особистості: проблеми і перспективи: Матеріали IV міжнародної науково-практичної конференції. — Хмельницький; Авіст, 2007 — С. 3-6.